Аналітичний огляд Постанови КМУ № 1472: Новий етап моніторингу енергоменеджменту в Україні від 13 листопада 2025 р.

Ключовий документ: Порядок проведення моніторингу та ведення переліку органів влади та місцевого самоврядування, в яких запроваджено системи енергетичного менеджменту (СЕМ).

1. Контекст та мета прийняття
   Постанова розроблена на виконання ст. 12 Закону України «Про енергетичну ефективність». Основна мета — перехід від декларативного впровадження енергоменеджменту до реального контролю та верифікації результатів. Держава прагне створити єдину базу даних, яка дозволить аналізувати ефективність використання ресурсів у бюджетному секторі.
2. Хто підпадає під дію документа (Суб’єкти)
   Моніторинг охоплює широке коло інституцій:
   Органи державної влади (міністерства, відомства).
   Підприємства, установи та організації, що належать до сфери їх управління.
   Органи місцевого самоврядування (ОМС).
3. Що саме буде моніторити Держенергоефективності?
   Згідно з п. 5 Порядку, збору підлягає вичерпний перелік даних:
   Організаційна структура: Хто саме виконує функції енергоменеджера (штатна одиниця, підрозділ чи підрядна організація).
   Документальна база: Наявність рішення про впровадження СЕМ, декларація енергетичної політики та план діяльності.
   Сертифікація: Дані про відповідність міжнародним або національним стандартам (наприклад, ISO 50001).
   Результативність: Конкретні цілі економії у натуральних (т н. е.) та відносних (%) показниках.
4. Механізм подання звітності
   Суб'єкти мають два шляхи подання інформації:
   Пряме подання за формою, встановленою Держенергоефективності.
   Через Національну систему моніторингу енергоефективності (якщо вона доступна для конкретного суб’єкта).
   Важливо: Держенергоефективності має 10 робочих днів на перевірку даних. Якщо знайдені помилки, у суб’єкта є лише 2 робочі дні на їх виправлення.
5. Публічність та дедлайни
   Документ запроваджує чіткий календарний графік:
   20 лютого та 20 серпня — дати публікації оновленого Переліку на офіційному сайті Держенергоефективності.
   Звітність перед Мінрозвитку — також двічі на рік разом із пропозиціями щодо розвитку галузі.
6. Значення для експертного середовища та бізнесу
   Для консультантів та компаній, що працюють у сфері енергоаудиту та енергосервісу (ESCO), цей документ відкриває нові можливості:
   Ринок сервісів: Чітко визначена можливість залучення «підрядних організацій» (п. 5) стимулює аутсорсинг енергоменеджменту.
   Прозорість: Публічний реєстр дозволить ідентифікувати органи, які потребують модернізації або залучення інвестицій.
   Відповідальність: Наявність чітких цілей у «тоннах нафтового еквівалента» змушує суб’єктів переходити від формальних звітів до реальних заходів з енергозбереження.

Постанова № 1472 — це інструмент перетворення енергоменеджменту на цифрову та підзвітну систему. Для ОМС та держорганів це означає необхідність систематизувати внутрішню документацію та чітко визначити відповідальних за енергоефективність осіб вже сьогодні.

Докладніше про те, як налаштувати систему енергоменеджменту відповідно до нових вимог, читайте у наших наступних матеріалах на emanagement24.com.

Управління енергоспоживанням у бюджетній сфері є досить непростим управлінським викликом для управлінців місцевої та державної влади. Необліковане споживання теплової енергії, електроенергії, природного газу, води становить, часто, суттєву частку видатків балансоутримувачів.

У контексті зростаючих тарифів та обмежених бюджетних асигнувань, забезпечення високого рівня енергоощадності стає не просто економічним иптанням, а стратегічним метою.

Ефективні системи енергетичного менеджменту, які базуються на об'єктивних показниках енергоспоживання є одним з найбільш економічно-доцільних рішень. Але ключова проблема традиційного збору показників полягає в його запізнілій, дискретній (відсутність системного збору і накопичення даних) та іноді помилковій (так званий людський фактор) природі. Ручний збір даних надає лише ретроспективну картину, унеможливлюючи оперативне втручання. Якщо немає можливості постійно вимірювати фактичне споживання протягом тривалого часу, а подекуди лічильники знаходяться у труднодоступних місцях (колектори) чи обмеженим доступом (на підстанціях), виявити та усунути причини надлишкового споживання стає неможливо.

Відповіддю на ці виклики є впровадження систем дистанційного зчитування показників енергоспоживання. Ці системи розробляються з метою більш ефективного контролю та якісного управління енергетичними процесами, надаючи можливість збирати, аналізувати та моніторити дані про споживання основних енергоресурсів у режимі реального часу.

Історично, подібні системи впроваджувались на великих промислових підприємствах для підвищення конкурентоспроможності, адже в промисловому секторі діють комерційні тарифи, а відповідно є суттєві витрати на енергію. Але систем дистанційного зчитування показників енергоспоживання й актуальні для бюджетного сектору. Вони є не лише засобом реєстрації показників, а потужним програмним інструментом для постійного моніторингу споживання енергоносіїв. Такі системи дозволяють ще більш якісно візуалізувати, систематизувати та аналізувати зібрані дані для прийняття подальших управлінських рішень, часто оперативних. Таким чином, якщо промисловість використовує автоматизацію для максимізації прибутку,  бюджетний сектор може використовувати її для скорочення видатків бюджету, а відповідно перенапралення отриманої економії на соціально важливі для громад та мешканців проекти.

Система дистанційного зчитування показників енергоспоживання є достатньо комплексними та стандартизованими набором різних приладів та засобів для обміну та передачі даних. Вона включає самі прилади обліку (лічильники тепла, електроенергії, води), телекомунікаційні модулі для дистанційної передачі даних, та і централізоване програмне забезпечення.

Український ринок автоматизованих систем в бюджетному секторі вже почав формуватись та показує певну зрілість за останніх кілька років. Але є певні відмінності від традиційних систем, які варто врахувати для систем, які впроваджуються в бюджетному секторі. Серед ключових функцій, варто відзначити наступні:

1) Ієрархічна структура, яка включає не лише самі фізичні об'єкти, а й включення різних організаційних підрозділів різної юридичної власності.

2) Управління, так званими, лімітами на споживання. Просунуті системи муінципального енергоменеджменту включають роботу з лімітам на енергоспоживання, як одним з дієвих інструментів заощадження бюджетних коштів. Це один з ключових механізмів фінансового контролю для бюджетних організацій, які діють в умовах бюджетних обмежень.

3) Контроль за параметрами мікроклімату в приміщеннях будівель, щонайменше таких як температура та вологість. Для закладів бюджетної сфери існують особливло вимоги до мікролімату, порушення яких може спричиняти погіршення епідемологічної ситуації серед дітей.

4) Розрахунок обсягів скорочення викидів парникових газів, як один з ключових елементів для виконання міжнародних зобов'язань за паризькою угодою. Нагадаю, що саме державні та виконавчі органи влади мають відігравати зразкову роль в цьому енергетичному переході. жнародних зобов'язань у сфері енергоефективності та декарбонізації.

Можливість відстежувати споживання енергоносіїв у режимі реального часу є головною перевагою систем дистанційного зчитування показників енергоспоживання, яка радикально змінює підхід до управління ресурсами. Моніторинг у режимі реального часу дозволяє отримати надзвичайно деталізований профіль енергетичного навантаження об'єктів (наприклад, з дискретністю 5 або 15 хвилин). Приклад з системи ЕМенеджмент24 на графіку вище. Цей аналіз є важливим, оскільки пікові навантаження в системі енергозабезпечення можуть сигналізувати про порушення енергетичного функціонування будівель. Дані моніторингу допомагають енергоменеджеру виявити приховані тенденції, наприклад, поступове зростання споживання електроенергії у неробочий час будівлі.

Тим не менш, варто зазначити, що початкова вартість впровадження комплексної системи дистанційного зчитування показників може бути доволі значною, що свідчить про фактично тривалі періоди економічної окупності таких інвестицій, який може становити до 10 років, у випадку коли є необхідність повної заміни усіх лічильників. Для державних установ, де капітальні витрати проходять суворий контроль, цей термін окупності є ключовим бар'єром. Але також необхідно враховувати непрямі фінансові вигоди, такі як зниження операційних витрат можливість оперативного виявлення аварій чи не справності обладнання чи приладів обліку, що часто призводить до суттєвих економічних видатків. У цьому випадку такі системи є не просто технічним оновленням, а життєво необхідною технологічною інфраструктурою, яка підтримує комплексний енергетичний менеджмент у державному секторі.

Рекомендовано впровадження таких систем розпочинати з найбільш енергоємних об'єктів або тих, які, згідно з попереднім бенчмаркінгом, демонструють найбільше відхилення від допустимих норм питомого споживання. Це забезпечить максимально швидкий фінансовий результат. Але недостатньо просто збирати дані, необхідно забезпечити навчання енергоменеджерів для використання функціоналу візуалізації, аналізу та перетворення отриманої інформації на конкретні управлінські рішення. Перехід до постійного моніторингу як стандарту енергоменеджмент.

Математика дуже проста, на прикладі Львівської МТГ, яка у 2024 році маючи бюджет надходжень/витрат приблизно 14 млрд. гривень, витратила на енергоносії (КЕКВ 2270 - Оплата комунальних послуг та енергоносіїв) біля 961 млн. гривень, що складає 6,87% загальних видатків громади. Львів свого часу був одним з передових українських міст, які впроваджували систему енергетичного менеджменту, але наданий час ліквідував відділ, який цим займався. За оцінками різних експертів, маючи ефективну систему управління енергоспоживанням, громада може заощаджувати близько 10% своїх видатків на енергоносії без капітальних витрат на її впровадження, лише завдяки правильним управлінським рішенням, які базуються на достовірних даних та поточній ситуації. Для Львівської МТГ це до 10 млн. гривень щороку, а навіть якщо це 1% (1 млн грн.) здається це варто робити !

У чому головна проблема? Ми часто не знаємо, скільки реально споживає школа чи лікарня. Де температура в приміщеннях будівлі є нижча за нормативну, а де приходиться відкривати постійно вікна. Чи відповідають питомі показники споживання енергії в бюджетних закладах нормам, а де є суттєві втрати через аварійну систему опалення, поламані крани і т. д.? Без точних даних економія неможлива. Тут і вступає в гру системний енергомоніторинг. Це не просто запис цифр у журнал, це:

1) Повна інвентаризація об'єктів. Ви точно бачите, яка будівля скільки і якої енергії споживає.

2) Контроль нормативних показників. Система підсвічує, де споживання вийшло за межі норми, щоб ви могли зреагувати сьогодні, а не коли прийдуть платіжки.

3) Виявлення аномалій у показниках. Побачили сплеск споживання? Це сигнал перевірити обладнання. Цифрові інструменти роблять це автоматично.

На прикладі нашої платформи EManagement24: система збирає дані, аналізує їх та приводить до спільного знаменника. Ви отримуєте не купу паперів, а чітку аналітику: де можна зекономити, а де терміново треба утеплення чи заміна мереж. Енергоефективність під час війни — це про безпеку та розумний розподіл ресурсу. Маєте питання щодо впровадження у вашій громаді? Напишіть нам або перейдіть на сайт

https://emanagement24.com

     Насамперед це "кількісний показник", який дає основу для порівняння рівня досягнутої економії. Він використовується для обчислення економії енергії та є точкою відліку для відображення ситуації до і після впровадження енергоефективних заходів.

    Згідно  ДСТУ Б В.2.2-39:2016 пояття "базове енергоспоживання" визначається:

    Базове енергоспоживання – це кількість енергії,  яку  споживає будівля  в  розрахункових умовах  внутрішнього  мікроклімату в будівлі  та  зовнішнього середовища  при  проектних характеристиках функціонування  відповідних інженерних систем будівлі.

    Як бачимо, у визначенні згадуються також і якісні характеристики мікроклімату, власне дотримання санітарно-гігієнічних норм повітряно-теплового режиму, а також проектні (розрахункові) регламенти експлуатації інженерних систем, що пов’язуються з певним часовим проміжком їх роботи. Тобто, це по суті розрахункова модель базового рівня енергоспоживання «як має бути». І на сьогоднішній день головним нормативним документом для розрахунку базового енергоспоживання слугує ДСТУ Б А.2.2-12:2015.

    Якщо згадати Закон України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» через так званий ЕСКО механізм (енергосервісні контракти), базовий рівень енергоспоживання там визначається як:

як усереднене значення фактичного річного споживання енергоресурсів, згідно показів приладів комерційного обліку за три роки, що передують року, в якому здійснюється публічна закупівля енергосервісу,

тобто базовий рівень енергоспоживання «як воно є».

    Але слід звернути увагу, що при цьому, прилади комерційного обліку енергоресурсів не вимірюють якісні параметри мікроклімату та не відслідковують  повітряно-теплового режиму. Тому даний варіант працюватиме лише в тому випадку, коли фактичні якісні показники мікроклімату будуть відповідати нормативним вимогам, в іншому випадку базовий рівень енергоспоживання буде визначатися розрахунковим методом згідно вище описаного.

   Також хотілося зазначити, що базовий рівень енергоспоживання може бути унормованим (нормалізованим) з використанням  параметрів, що  впливають на енергоспоживання, наприклад градусо-доби (зовнішня температура та тривалість опалювальних днів ). За допомогою нормалізації фактичне базове енергоспоживання «як воно є» за певний звітний період приводиться (коригується) до однакових фіксованих умов. Тобто у випадку з градусо-добами виконується моделювання реального енергоспоживання у відповідності до однакового звітного опалювального періоду та кліматичних умов.

   У всіх випадках базовий рівень енергоспоживання є основою, від якої визначають потенціал економії та оцінку рівня енергоефективності загалом.

Всім вам мабуть дуже добре відомо, що проводити аналіз та порівнянням споживання енергоносіїв в будівлі(ях) без врахування таких чинників як внутрішня температура будівлі, зміна температури зовнішнього повітря і фактичної тривалості опалювального періоду є некоректним. За останні роки, ми спостерігаємо підвищення середньодобової температури повітря в Україні та, як наслідок, скорочення тривалості опалювального сезону.
На додачу, не дотримання температурного режиму приміщень в бюджетних закладах, що спостерігається в 50% випадків, істотно впливають на нормалізовані показники споживання енергії в будівлях.

Без чіткого розуміння, скільки ваша будівля споживає в «нормальних умовах» можна наробити багато некоректних висновків, як наприклад порахувати зменшене споживання як результат впровадження заходів з підвищення енергоефективності в будівлях та на додачу ще виплатити з цих коштів премію працівникам чи зменшити ліміти на енергоносії. Все це може привести до того, що наступного року, коли зима буде не такою теплою, вам не вистачить коштів на опалення ваших будівель і школи та садки прийдеться зачинити посеред зими.

Для того щоби привести ваше фактичне споживання, отримане з показів лічильника до нормальних умов, необхідно врахувати нормативні та фактичні значення температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального періоду для вашого регіону зазначені в держваному стандарті "Будівельна кліматологія" від 2010р., а також нормативну та фактичну температури внутрішнього повітря приміщень бюджетних закладів.
Врахування цих факторів вручну може викликати певну складність для енергоменеджерів через великі масиви даних та кількість обрахунків, тому ми подбали про те, щоби користувачі ЕМенеджмент24 виконували нормалізацію в автоматичному режимі в звіті «Нормалізація».

Переваги «Нормалізації» в ЕМенеджмент24:

• Приведення сумарного споживання по всіх енергоносіях, які використовуються на потреби опалення (теплова енергія, природній газ та електроенергія);
• Врахування фактичної температури внутрішнього повітря будівлі, у тому числі отриманої засоби автоматичного зчитування з цифрових термометрів ;
• Одночасне порівняння приведеного та фактичного споживання з встановленими лімітами;
• Графічне та табличне виведення та збереження інформації.

The post image is taken from frepik.com Designed by macrovector / Freepik

Звичайно, що так, якщо сама СЕМ функціонує на високому рівні у місті! Перш за все спрощення полягає у зменшенні часового проміжку та повноті зібраної інформації для ідентифікації об’єкту енергетичного обстеження. Зазвичай, для ідентифікації об’єкта енергетичного обстеження, енергоаудитору необхідно зібрати, по можливості, максимальний масив даних, звісно якщо він є у наявності:

• технічну документацію про огороджувальні конструкції та інженерні системи
• інформацію про засоби обліку енергоносіїв (комерційних,технічних)
• фактичні режими роботи об’єкта та експлуатації інженерних систем
• статистичні дані по енергоспоживанню та споживанню води за кілька останніх років (3 чи 5 достатньо)
• фінансові витрати на споживання енергоносіїв та води за кілька останніх років (3/5 достатньо)
• тарифну сітка на споживання енергоносіїв та води в т.ч. діючі
• температурні режими експлуатації об’єкта (дані моніторингу внутрішньої температури та при можливості вологості або СО2)
• інформацію про виконанні ремонтні роботи та заходи з енергоефективності, які виконувалися на об’єкті протягом останніх років (3/5 достатньо)
  На перший погляд може скластися враження з вище перелічених пунктів, що важливу роль відіграє кількісне наповнення масиву даних, але не слід забувати також про якість зібраної інформації, зокрема, її достовірності чи точності. З практичного досвіду можу сказати, що зазвичай є проблеми з отриманням достовірної/точної інформації по температурних режимах експлуатації об’єкта, зокрема внутрішньої температури (вологість та СО2 опускаємо по замовчуванню-відсутні засоби вимірювання) так як в переважній більшості її не моніторять ретельно, а якщо моніторять, то зазвичай «віртуальні» зошити/журнали, у які роблять записи завідувачі з господарських питань, раптом «важко» знайти. Також в більшості проблемою є відсутність будь-якої технічної документації (проектної чи виконавчої). Тому енергоаудитору приходиться збирати дану інформацію в польових умовах на об’єкті, що не завжди відображається якісними результатами у звітах. Для отримання інформації по усім іншим переліченим пунктам переважно не має проблем, особливо, якщо виконується щоденний енергомоніторинг з використанням програмного продукту, у який вносяться дані (в ручну чи автоматично, якщо реалізований автоматизований збір даних) по енергоспоживанню з їх подальшим архівуванням та загалом зберіганням бази даних з переліченою вище технічною інформацією. Відповідно збір даних для енергоаудитора, в такому випадку, окрім польових робіт (візуальне та інструментальне обстеження), обмежується заповненими опитувальними анкетами з інформацією отриманої від енергоменеджера, який у свою чергу оперативно може вивантажувати її з програмного продукту, що наявний у нього. Тому, як Ви зрозуміли, СЕМ міста відіграє для енергоаудитора оптимізаційну роль одного з основних етапів процесу енергетичного обстеження, що являє собою саме збір вихідних даних для подальших камеральних робіт.

Сьогодні в Україні питання енергоефективності є одним із пріоритетів, а оскільки велика частка споживання енергії підпадає на будівлі, то і концентрувати зусилля потрібно саме на них. Питання стану будівель та якості внутрішніх комунікацій виносимо за дужки, це тема для окремого обговорення, а ось як ефективно налагодити процес управління енергією кінцевого споживача, є більш актуальним питанням з точки зору потреби в початкових інвестиціях. Видумувати велосипед не потрібно, тому звертаємось до кращого міжнародного досвіду, де вже все регламентовано та стандартизовано. Так і є, стандарт системи управління енергією детально розписано незалежною неурядовою членською організацією ISO, в яку входять близько 165 організацій, які займаються стандартизацією. Вони досить детально розписали вимоги та процес побудови системи енергетичного менеджменту в свому стандарті ISO 50001(https://www.iso.org/iso-50001-energy-management.html) вперше опублікованого у 2011р., який подібно до інших систем управління, базується на принципі Плануй-Виконуй-Перевіряй-Впливай та дозволяє ефективніше управляти споживанням енергії та постійно покращувати систему. Стандарт передбачає виконання низки завдань:
• Розробка енергетичної політики;
• Визначення цілей та завдань для виконання політики;
• Збір даних для кращого розуміння потрібних рішень;
• Вимірювання досягнутих результатів та перегляд і оцінка ефективності політики
• Постійне покращення системи.
Системою енергоменеджменту може називатись лише така система, яка відповідає певним стандартам та працює згідно з визначеними правилами та прописаними процедурами. Загалом стандарт ІСО 50001 розроблений таким чином, що підходить однаково добре як для бізнес середовища так і для громадського сектору. Серед переваг використання стандартизованої процедури управління енергією можна визначити наступні:
• Можливість визначення базової лінії та оцінку ефективності;
• Гнучькість системи та можливість, за потреби, швидко переналаштуватись;
• Реалістичність поставлених енергетичних цілей;
• Більш ефективна робота задіяних осіб;
• Сертифікація та визначння та міжнародній арені.
В середньому, ефективність роботии системи енергоменджменту можна оцінити на рівні 10-20% від загального споживання, що в грошовому еквіваленті є досить непоганою мотивацією.

Зараз вже є багато організацій, які впроваджують системи енергетичного менеджменту в містах та громадах, але першопрохідцем у цій темі є мережа українських міст - Асоціація "Енергоефективні міста України" (https://enefcities.org.ua/), яка активно впроваджує енергоменджменту в своїх громадах та задає вектор в цьому напрямку.

PS. Впроваджуючи систему енергетичного менеджменту ви вносите свій вклад у досягнення глобальних цілей (https://www.un.org/sustainabledevelopment/) Організації Об'єднаних Націй (UN): №7 Доступна та чиста енергія, №11 Сталі міста та громади, №12 Відповідальне споживання та виробництво і №13 Кліматичні дії!

Фото з сайту https://www.iso.org/

В липні 2021 року, на виконання Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Мінрегіон виніс на громадське обговорення проект постанови «Про впровадження системи енергоменеджменту в бюджетних будівлях».

Постанова визначає чіткі терміни виконання та зобов’язує центральні органи виконавчої влади впровадити систему енергомененеджменту (СЕнМ) вже до 31 грудня 2022 року, органи виконавчої влади в обласних, районних державних адміністраціях - до 31 грудня 2023 року, та органи місцевого самоврядування (із урахуванням законодавства у сфері місцевого самоврядування) – до 31 грудня 2024 року. Увага, починаючи з 2022 року, видатки на впровадження заходів з енергоефективності будуть включатись до кошторисів бюджетних установ виключно в разі впровадження системи енергоменеджменту, критерії наявності СеНМ наразі в постанові не прописали.

Органи влади, що впроваджуватимуть СеНМ мають забезпечити повну технічну інвентаризацію своїх об’єктів, обладнання вузлами комерційного обліку будівель, адаптувати організаційну структуру, розробити та опублікувати план впровадження СЕнМ. Окрім того, постановою визначаються відповідальні за впровадження та функціонування СЕнМ та обов’язковість піврічного звітування про стан її виконання.

Мінрегіон попрацював і над Порядком впровадження СЕнМ, який стане невід’ємною частиною постанови, який встановлює вимоги до:

· елементів системи управління СЕнМ;

· організаційної структури;

· впровадження енергомоніторингу та порядку ведення баз даних будівель;

· порядку звітування щодо результатів роботи СЕнМ;

· механізму мотивації впровадження заходів з енергоефективності;

· процедури обміном інформацією між електронними системами.

З основного, на що варто звернути увагу це посилання на ДСТУ ISO 50001:2020 та ДСТУ ISO 50004:2016 та передбачено можливість залучення підрядної організації з енергетичного менеджменту. Організаційна структура має передбачати одну штатна одиниця у розрахунку на 50 будівель, та те, що поки що не вкладається в голові - завдання з розрахунку базового рівня споживання енергетичних ресурсів покладається на дослівно «структурний підрозділ з питань міжнародного співробітництва!». Передбачається обов’язковість щомісячного звітування енергоменеджерами перед керівництвом та детальний аналіз фактично досягнутої економії за результатами року.

Є і окремий розділ про особливості впровадження СЕнМ в органах місцевого самоврядування, а для органів місцевого самоврядування постанова та порядок будуть мати рекомендаційний характер, але громадам варто звернути увагу на те, що подальше фінансування проектів у сфері енергоефективності з державного бюджету скоріш за все буде залежати від наявності робочої СеНМ (пункт 12 Порядку). Можливість фінансування безпосередньо впровадження СЕнМ органами місцевого самоврядування з боку держави можна буде очікувати із загальнодержавної цільової програми термомодернізації будівель. До Порядку додаються перелік експлуатаційних та енергетичних характеристик будівель, які все ж таки мабуть буде складно заповнити без проведення технічного обстеження.

Постанова набере чинності у момент її публікації в офіційних виданнях та веб-сайті КМУ, а щоби це не стало черговим сюрпризом для наших органів державної влади та місцевого самоврядування, розпочинати підготовчу роботу необхідно вже зараз!

Ми раді повідомити, що 20 липня 2020 року ми відкрили блог енергоменеджерів!
В цьому блозі ми будемо намагатись висвітлювати цікаву інформацію, яка стосується, перш за все, впровадження систем енергетичного менеджменту та особливостей застосування системи Emanagement24, як одного з інструментів для вирішення задач енергоменеджера, а також іншу корисну інформацію, котра стане в нагоді енергоменеджерам в їхній повсякденній діяльності!

Фото з https://www.netsoft.com.ua/bazaznaniyU.html