Системи дистанційного енергомоніторингу
Управління енергоспоживанням у бюджетній сфері є досить непростим управлінським викликом для управлінців місцевої та державної влади. Необліковане споживання теплової енергії, електроенергії, природного газу, води становить, часто, суттєву частку видатків балансоутримувачів.
У контексті зростаючих тарифів та обмежених бюджетних асигнувань, забезпечення високого рівня енергоощадності стає не просто економічним иптанням, а стратегічним метою.
Ефективні системи енергетичного менеджменту, які базуються на об'єктивних показниках енергоспоживання є одним з найбільш економічно-доцільних рішень. Але ключова проблема традиційного збору показників полягає в його запізнілій, дискретній (відсутність системного збору і накопичення даних) та іноді помилковій (так званий людський фактор) природі. Ручний збір даних надає лише ретроспективну картину, унеможливлюючи оперативне втручання. Якщо немає можливості постійно вимірювати фактичне споживання протягом тривалого часу, а подекуди лічильники знаходяться у труднодоступних місцях (колектори) чи обмеженим доступом (на підстанціях), виявити та усунути причини надлишкового споживання стає неможливо.
Відповіддю на ці виклики є впровадження систем дистанційного зчитування показників енергоспоживання. Ці системи розробляються з метою більш ефективного контролю та якісного управління енергетичними процесами, надаючи можливість збирати, аналізувати та моніторити дані про споживання основних енергоресурсів у режимі реального часу.
Історично, подібні системи впроваджувались на великих промислових підприємствах для підвищення конкурентоспроможності, адже в промисловому секторі діють комерційні тарифи, а відповідно є суттєві витрати на енергію. Але систем дистанційного зчитування показників енергоспоживання й актуальні для бюджетного сектору. Вони є не лише засобом реєстрації показників, а потужним програмним інструментом для постійного моніторингу споживання енергоносіїв. Такі системи дозволяють ще більш якісно візуалізувати, систематизувати та аналізувати зібрані дані для прийняття подальших управлінських рішень, часто оперативних. Таким чином, якщо промисловість використовує автоматизацію для максимізації прибутку, бюджетний сектор може використовувати її для скорочення видатків бюджету, а відповідно перенапралення отриманої економії на соціально важливі для громад та мешканців проекти.
Система дистанційного зчитування показників енергоспоживання є достатньо комплексними та стандартизованими набором різних приладів та засобів для обміну та передачі даних. Вона включає самі прилади обліку (лічильники тепла, електроенергії, води), телекомунікаційні модулі для дистанційної передачі даних, та і централізоване програмне забезпечення.
Український ринок автоматизованих систем в бюджетному секторі вже почав формуватись та показує певну зрілість за останніх кілька років. Але є певні відмінності від традиційних систем, які варто врахувати для систем, які впроваджуються в бюджетному секторі. Серед ключових функцій, варто відзначити наступні:
1) Ієрархічна структура, яка включає не лише самі фізичні об'єкти, а й включення різних організаційних підрозділів різної юридичної власності.
2) Управління, так званими, лімітами на споживання. Просунуті системи муінципального енергоменеджменту включають роботу з лімітам на енергоспоживання, як одним з дієвих інструментів заощадження бюджетних коштів. Це один з ключових механізмів фінансового контролю для бюджетних організацій, які діють в умовах бюджетних обмежень.
3) Контроль за параметрами мікроклімату в приміщеннях будівель, щонайменше таких як температура та вологість. Для закладів бюджетної сфери існують особливло вимоги до мікролімату, порушення яких може спричиняти погіршення епідемологічної ситуації серед дітей.
4) Розрахунок обсягів скорочення викидів парникових газів, як один з ключових елементів для виконання міжнародних зобов'язань за паризькою угодою. Нагадаю, що саме державні та виконавчі органи влади мають відігравати зразкову роль в цьому енергетичному переході. жнародних зобов'язань у сфері енергоефективності та декарбонізації.
Можливість відстежувати споживання енергоносіїв у режимі реального часу є головною перевагою систем дистанційного зчитування показників енергоспоживання, яка радикально змінює підхід до управління ресурсами. Моніторинг у режимі реального часу дозволяє отримати надзвичайно деталізований профіль енергетичного навантаження об'єктів (наприклад, з дискретністю 5 або 15 хвилин). Приклад з системи ЕМенеджмент24 на графіку вище. Цей аналіз є важливим, оскільки пікові навантаження в системі енергозабезпечення можуть сигналізувати про порушення енергетичного функціонування будівель. Дані моніторингу допомагають енергоменеджеру виявити приховані тенденції, наприклад, поступове зростання споживання електроенергії у неробочий час будівлі.
Тим не менш, варто зазначити, що початкова вартість впровадження комплексної системи дистанційного зчитування показників може бути доволі значною, що свідчить про фактично тривалі періоди економічної окупності таких інвестицій, який може становити до 10 років, у випадку коли є необхідність повної заміни усіх лічильників. Для державних установ, де капітальні витрати проходять суворий контроль, цей термін окупності є ключовим бар'єром. Але також необхідно враховувати непрямі фінансові вигоди, такі як зниження операційних витрат можливість оперативного виявлення аварій чи не справності обладнання чи приладів обліку, що часто призводить до суттєвих економічних видатків. У цьому випадку такі системи є не просто технічним оновленням, а життєво необхідною технологічною інфраструктурою, яка підтримує комплексний енергетичний менеджмент у державному секторі.
Рекомендовано впровадження таких систем розпочинати з найбільш енергоємних об'єктів або тих, які, згідно з попереднім бенчмаркінгом, демонструють найбільше відхилення від допустимих норм питомого споживання. Це забезпечить максимально швидкий фінансовий результат. Але недостатньо просто збирати дані, необхідно забезпечити навчання енергоменеджерів для використання функціоналу візуалізації, аналізу та перетворення отриманої інформації на конкретні управлінські рішення. Перехід до постійного моніторингу як стандарту енергоменеджмент.