Чи допомагає впроваджена система енергоменеджменту (СЕМ) в містах спростити виконання енергоаудиту будівель ???

Звичайно, що так, якщо сама СЕМ функціонує на високому рівні у місті! Перш за все спрощення полягає у зменшенні часового проміжку та повноті зібраної інформації для ідентифікації об’єкту енергетичного обстеження. Зазвичай, для ідентифікації об’єкта енергетичного обстеження, енергоаудитору необхідно зібрати, по можливості, максимальний масив даних, звісно якщо він є у наявності:

• технічну документацію про огороджувальні конструкції та інженерні системи
• інформацію про засоби обліку енергоносіїв (комерційних,технічних)
• фактичні режими роботи об’єкта та експлуатації інженерних систем
• статистичні дані по енергоспоживанню та споживанню води за кілька останніх років (3 чи 5 достатньо)
• фінансові витрати на споживання енергоносіїв та води за кілька останніх років (3/5 достатньо)
• тарифну сітка на споживання енергоносіїв та води в т.ч. діючі
• температурні режими експлуатації об’єкта (дані моніторингу внутрішньої температури та при можливості вологості або СО2)
• інформацію про виконанні ремонтні роботи та заходи з енергоефективності, які виконувалися на об’єкті протягом останніх років (3/5 достатньо)
  На перший погляд може скластися враження з вище перелічених пунктів, що важливу роль відіграє кількісне наповнення масиву даних, але не слід забувати також про якість зібраної інформації, зокрема, її достовірності чи точності. З практичного досвіду можу сказати, що зазвичай є проблеми з отриманням достовірної/точної інформації по температурних режимах експлуатації об’єкта, зокрема внутрішньої температури (вологість та СО2 опускаємо по замовчуванню-відсутні засоби вимірювання) так як в переважній більшості її не моніторять ретельно, а якщо моніторять, то зазвичай «віртуальні» зошити/журнали, у які роблять записи завідувачі з господарських питань, раптом «важко» знайти. Також в більшості проблемою є відсутність будь-якої технічної документації (проектної чи виконавчої). Тому енергоаудитору приходиться збирати дану інформацію в польових умовах на об’єкті, що не завжди відображається якісними результатами у звітах. Для отримання інформації по усім іншим переліченим пунктам переважно не має проблем, особливо, якщо виконується щоденний енергомоніторинг з використанням програмного продукту, у який вносяться дані (в ручну чи автоматично, якщо реалізований автоматизований збір даних) по енергоспоживанню з їх подальшим архівуванням та загалом зберіганням бази даних з переліченою вище технічною інформацією. Відповідно збір даних для енергоаудитора, в такому випадку, окрім польових робіт (візуальне та інструментальне обстеження), обмежується заповненими опитувальними анкетами з інформацією отриманої від енергоменеджера, який у свою чергу оперативно може вивантажувати її з програмного продукту, що наявний у нього. Тому, як Ви зрозуміли, СЕМ міста відіграє для енергоаудитора оптимізаційну роль одного з основних етапів процесу енергетичного обстеження, що являє собою саме збір вихідних даних для подальших камеральних робіт.