Кабмін зобов’яже впроваджувати енергоменеджмент в бюджетних установах
В липні 2021 року, на виконання Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною
Насамперед це "кількісний показник", який дає основу для порівняння рівня досягнутої економії. Він використовується для обчислення економії енергії та є точкою відліку для відображення ситуації до і після впровадження енергоефективних заходів.
Згідно ДСТУ Б В.2.2-39:2016 пояття "базове енергоспоживання" визначається:
Базове енергоспоживання – це кількість енергії, яку споживає будівля в розрахункових умовах внутрішнього мікроклімату в будівлі та зовнішнього середовища при проектних характеристиках функціонування відповідних інженерних систем будівлі.
Як бачимо, у визначенні згадуються також і якісні характеристики мікроклімату, власне дотримання санітарно-гігієнічних норм повітряно-теплового режиму, а також проектні (розрахункові) регламенти експлуатації інженерних систем, що пов’язуються з певним часовим проміжком їх роботи. Тобто, це по суті розрахункова модель базового рівня енергоспоживання «як має бути». І на сьогоднішній день головним нормативним документом для розрахунку базового енергоспоживання слугує ДСТУ Б А.2.2-12:2015.
Якщо згадати Закон України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» через так званий ЕСКО механізм (енергосервісні контракти), базовий рівень енергоспоживання там визначається як:
як усереднене значення фактичного річного споживання енергоресурсів, згідно показів приладів комерційного обліку за три роки, що передують року, в якому здійснюється публічна закупівля енергосервісу,
тобто базовий рівень енергоспоживання «як воно є».
Але слід звернути увагу, що при цьому, прилади комерційного обліку енергоресурсів не вимірюють якісні параметри мікроклімату та не відслідковують повітряно-теплового режиму. Тому даний варіант працюватиме лише в тому випадку, коли фактичні якісні показники мікроклімату будуть відповідати нормативним вимогам, в іншому випадку базовий рівень енергоспоживання буде визначатися розрахунковим методом згідно вище описаного.
Також хотілося зазначити, що базовий рівень енергоспоживання може бути унормованим (нормалізованим) з використанням параметрів, що впливають на енергоспоживання, наприклад градусо-доби (зовнішня температура та тривалість опалювальних днів ). За допомогою нормалізації фактичне базове енергоспоживання «як воно є» за певний звітний період приводиться (коригується) до однакових фіксованих умов. Тобто у випадку з градусо-добами виконується моделювання реального енергоспоживання у відповідності до однакового звітного опалювального періоду та кліматичних умов.
У всіх випадках базовий рівень енергоспоживання є основою, від якої визначають потенціал економії та оцінку рівня енергоефективності загалом.